Питання: Як будуть карати стихії?
Відповідь Бога-творця: Чорна смуга очищення насувається на Землю. Пройде вона повільно для людини, космічний дощ забере багатьох з вас.
Почнеться все з гір, а точніше під ними. Потім море забере багатьох. Стихії стануть карою. Вони почнуть бути карателями темряви (карати темряву). Вітер і урагани, і в кінці вогонь — тортури вогнем або божественний космічний дощ.
Люди проходитимуть уроки та випробування, щоб прокинутися. Чому вони резонують — не зачепить їх. Їх не зачепить Земля, якщо вони в гармонії з нею і сприймає їх Земля як частину себе, подібні до неї. Якщо вони у вібраціях Землі — пройдуть вони це випробування.
Вода забере тих, кого не прийме за себе. Всі повинні резонувати, бути на рівні. Якщо вода побачить вас у ній — пронесеться і не зачепить вас.
Так само і з повітрям — вітром. Якщо він побачить, що ви частина його, що ви легкі й світлі, якщо ви зможете чути вітер як рідного і рівного — не зачепить він вас.
Не побачить вас вогонь, якщо ви рівні йому. Впаде поруч із вами, але не на вас.
Якщо ви розумієте стихії, які є частиною Бога. Якщо ваші тіла наповнені світлом, якщо ваші вібрації резонують зі стихіями — ви станете рівними їм, і не зачеплять вони вас.
Але в іншому випадку, якщо йдучи своїм шляхом очищення, стихії зустрінуть людину, не рівну їм, вони покарають його. Він не з ними, він не рівний їм, він для них інший — темний. А темряву вони мають призначення прибрати.
Якщо ваше серце закрите для стихій, вони не увійдуть у нього.
Стихії йтимуть, і якщо ви рівні їм, якщо ви вже частина їх, якщо ви розчинялися в них до цього — значить ви для них друг і світло. Але якщо це не так, вони не зможуть вас врятувати.
Стихії повинні пройти по всій Землі, не чипаючи світла. Світло вони бачать, а темряву — ні. Темрява паде під їх натиском.
Якщо, йдучи, вони бачитимуть світло перед собою — вони обминуть його, як вода обминає камінь, великий камінь світла. Якщо ваш камінь світла такий великий, щоб витримати цю ріку, він буде нерухомим. Але більшість людей взагалі ще не мають навіть крихітного променя в серці\крихітного камінчика, який зможе чинити опір течії.
Стихії як вершники прийдуть несподівано, але не для всіх. Вершники світла, але не для всіх. Ви не сховаєтеся в бункері або на горі, доля знайде вас. Брехня змиється ще до цього.
Стихії бачать не так, як ви — вони бачать тільки те, що світить так само, як і вони самі. Вони бачать світло. І якщо, йдучи і прибираючи темряву, вони побачать світло, вони пройдуть повз. Але якщо ви частина темряви, вони не зможуть побачити вас, і не важливо, де ви: в бункері, на горі чи тремтячи всім нутром, притислися до людини, яка світить. Тоді ви для них темний і вас стихії не побачать, вони змиють вас, і нічого вам не допоможе. Вони не бачать ваших грошей, ваших заслуг, вони прості, прості й чесні. З ними не домовишся.
Якщо ви світите — ви як вони, і приймуть вони вас за рівних. Якщо ви темрява — підете з темрявою, навіть сидячи в храмі в обіймах з ідолом.
Це не допоможе — це просто не працює. Я хочу, щоб ви зрозуміли: тут два шляхи — світло і темрява. Світло живе, темрява йде. Хочете врятувати своїх дітей — станьте світлом. Хочете врятувати своїх рідних — станьте світлом. Хочете врятувати себе — світіть, ідіть за серцем, і тоді стихії обминуть вас, так як побачать. А тих, кого вони не зможуть побачити, так як вібрації надто різні, вони просто задавлять, не допоможе нічого. Навіть тримаючи за руку найпросвітленішого вознесеного майстра, в момент істини і кари стихій, якщо ви не світите — ви підете. Вибір за вами.