Запитання: Що означає полюбити себе?
Відповідь Бога-творця: Любов до себе — це не самозакоханість. Любов дозволяє тобі бути собою й приймати всіх так, як себе. Самозакоханість же не помічає інших і ідеалізує саму людину. Бути самозакоханним означає ставити себе вище за всіх. Любов до себе — це коли ти любиш себе і дозволяєш собі бути собою. І самозакоханна людина може також приймати в собі все, але вона не приймає інших. А той, хто любить себе, дозволяє і собі, і всім бути не ідеальними, але ідеальними для нього самого. Він — це любов, він приймає себе і всіх. Любов — це все навколо. Через любов ми пізнаємо себе і світ. Навчіться бачити її скрізь.
Сконцентруйтеся на Матері-Землі. Відчуйте, як вона любить нас і скільки вона нам дає. Ми живемо на ній, вона захищає і годує нас, оберігає нас. І вона оберігає всіх і любить, незалежно від того, хто ми. І ми повинні робити так само. Зупиніться й налаштуйтеся на Землю. Вийдіть на вулицю або станьте босоніж на Землі. Нехай енергія Бога з’єднається з Землею (через вас). Відчуйте, як вона (Земля) любить вас і полюбіть її у відповідь. Нехай любов до Землі наповнює ваше серце, нехай ваше серце стане величезним як Земля. Посидіть або постійте, скільки вам потрібно, щоб відчути цю любов до Землі. І це буде та безкорисна любов до природи й Землі, про яку ми забули.
Коли ми дякували Землі за все? Коли ми були щасливі, відчуваючи любов Землі? Коли цінували свою Землю? Коли говорили і коли слухали її? Люди забули, що вони частина природи, і вбиваючи природу, неможливо не покалічити і не нашкодити собі. Все пов’язане, кожен листок і квітка є ми. І нам вже пізно навчатися, нам потрібно вміти, пробувати й робити.
Скільки років ми вбивали і не цінували Землю? Егоїстично брали з неї все, що могли, не залишаючи нічого їй. А вона віддавала і віддавала, як любляча мати. І те, що ми наробили, незворотньо. Ми нашкодили і шкодимо нашій матері й собі, і зміни не заставлять себе чекати. Ми заплатимо свою ціну, але не через ненависть Землі до нас, а через ненависть нас самих до себе. Земля — це любов, вона живе в гармонії й любові. Але всі зміни, що відбуваються й будуть, це не кара Землі — це кара нас самих до себе. Бо тільки в нас була ця ненависть і жадібність, бо тільки ми є причиною всього. Винні всі ми, всі ми пов’язані і всі відповідатимо.
Але це все Божественний урок, який необхідний і без якого неможливо прокинутися душам. Але причина всього ми. Причина всього ти. Подивися, до чого ми самі привели себе. Ми відповідальні за це — ти відповідальний, визнай це. Визнання самого поганого в собі — це шлях до себе. Визнавши це перед собою, визнавши, що ти можеш бути поганим, це і є любов до себе. Але який урок ми вивчемо? І чи вивчемо взагалі? Станемо краще після цього чи назавжди застрягнемо в низькому — рішення за тобою.
І твоє рішення, як ланцюжок, буде пов’язано з рішенням інших. Якщо ти й усі встаните на бік світла й шлях до себе — тоді ми переродимося в щось більше — ми переродимося в нову расу. Расу любові, расу свідомості. Расу, яка відновить і приведе Землю до процвітання. Расу людей світлих, боголюдей, людей знаючих і чуючих. Але потрібен час, щоб багато хто перейшов і засвітив. І багато хто вже світить і заражає світлом інших.
Не тікайте від світла, віддайтеся йому, відкрийтесь йому, розкрийтися перед ним і дозволь йому наповнити тебе. Дозвольте світлу любити вас, дозвольте світлу увійти в вас. Спостерігайте й дякуйте.